 |
О. Кучерук
Хронічка мала або опис подiй до шкiл Братських Київських, зовумих нинi Академiєю, дотичних, во славу превелебних отцiв наших митрополитiв Київських Кир Ісаї Копинського та Кир Петра Могили, а також вiчнопам'ятної панi Галшки Гулевичiвни маршалкової Мозирської Стефанової Лозчиної, писаної в монастирi Печерському Київському недостойним братом Тарасiєм року Божого 1648
Про початок фундації монастиря і школи
при ньому у дворі пані Галшки Гулевичівни
для того дарованому
По містах українських при братствах фундовано школи для наук квітності, щоб не казали вороги наші, ніби Русь дурна, що мова її хлопська, лише для вжитку домашнього пригодна, що не було ніколи серед них філософів і скрибентів поважних, солодкоголосих ораторів, і не буде, щоб діточок своїх не доводилося до академії латинських у науку віддавати, де вони ласощами чужими спокусившись, мудрості латинської насотавшись, мовою своєю гребують та від неї відмовляються, цураючись свого рідного. В Києві ж, місті українському, не було на той час ні школи значної, ні братства, ні друкарні, лише при церквах мали школи прості, де читати, писати і лічби простої вчать.
Бажаючи народові свому пожиточною бути і душею страждаючи за нього, пані Галшка Гулевичівна, не про славу свою власну дбаючи чи нагороди, рішення мала двір свій власний з плацом і всім до того двору належним, що неподаік ринку між вулицями до Дніпра ведучими, подарувати для фундації монастиря і школи при ньому, попередньо дозволом чоловіка свого пана Стефана Лозки заручившися та підтримкою і обіцянкою отця Ісаї Копинського устроінням монастиря і школи піклування мати неодмінне.
В день призначений у присутності до цього запрошених та урядовців київських пані Галшка фундуш свій до книг міських писала з підписом руки власної та печатки прикладанням. Щоб фундація тая початок сей брала тоді ж у двір той власний з плацом духовних і світських на чолі з Ісаєм Копюським ввела, тим самим започаткувала фундацію.
Фундуш, як він є вписаний до книг київських міських, Літа Божого тисяча шістьсот п’ятнадцятого, місяця жовтня, п’ятнадцятого дня:
На засіданні суду земського київського, від дня святого Михайла, свята римського, в року вище вказаного і наступного дня по святі тому судове засідання почато, перед нами Яном Аксаком суддею і Петром Злотопольським підсудком, урядниками судовими земськими київськими, ставши особисто у суді уроджена її милість пані Галшка Гулевичівна Стефанова Ложчина, маршакова повіту Мозирського, свідомо і з дозволу названого чоловіка свого, згідно листа добровільного вічної фундації свого запису, котрий від себе з печаткою і з підписом руки своєї власної, і з печаткою і з підписом руки чоловіка свого його милості пана Стефана Лозки маршалка повіту Мозирського, також з печатками і з підписами рук людей значних, дала , даруючи, записуючи і вічно фундуючи добра свої дідичні, прав і вольностей шляхетних будучіє, тобто двір свій власний з плацом в місті Києві, у певних межах лежачий, з усім до того двору і плацу приналежними пожитками, приходами і всякими належностями, довжиною і шириною як це здавна той двір з плацом і з усім що мав і нині має. А то на монастир заснуванання патріаршого спільного життя, по Великім Василію, також на школу дітям як шляхетським, так і міщанським, притом і на гостинницю прочан духовних, віри церкви східньої кафолічної, про що той запис милості в собі оповідає, котрого перед нами судом поклавши, усно ствердивши і підтвердивши, просила, аби прийняти і в книги земські київські вписати.
|
